Вербицький Денис,
студент 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи можливий виїзд чоловіка, який є особою з інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи?
Категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, особи з інвалідністю (незалежно від групи) мають право на виїзд з України за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність:
• посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;
• або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України, в яких зазначено групу та причину інвалідності;
• довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Виїзд за межі України осіб з інвалідністю НЕ ОБМЕЖУЄТЬСЯ за кількістю перетинань державного кордону України.
Як не відпрацьовувати 2 тижні при звільненні?
Норма закону Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Законом не передбачено відпрацювання двотижневого або іншого строку перед звільненням за власним бажанням. Стаття 38 КЗпП говорить про попередження про звільнення за 2 тижні (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник). Це означає, що працівник може попередити про своє наступне звільнення і під час відпустки або хвороби, подавши відповідну заяву. Відповідно до ст. 3 Закону «Про відпустки», на прохання працівника у разі його звільнення йому може бути надана невикористана відпустка із звільненням в останній день відпустки. Працівника може бути звільнено й у вихідний для нього день (з дотриманням у день звільнення правила про видачу трудової книжки та копії наказу про звільнення) — це прямо передбачено ст. 116 КЗпП.
Воєца Юлія,
студентка 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Як заборонити виїзд дитини другому із батьків?
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
У ДПСУ зазначили, що усно заборонити такий виїзд неможливо.
Також там уточнили, що надання та виконання доручень щодо осіб, які виїжджають за межі нашої держави, здійснюються відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі України та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабміну від 17 квітня 2013 року №280.
Згідно з пунктом 5 Порядку уповноважені державні органи можуть надавати доручення про заборону виїзду з України осіб, яких за рішенням слідчого судді, суду тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі тих, до яких застосовано запобіжний захід, передбачений КПКУ, за умовами якого передбачено таке обмеження.
Якщо один із батьків не погоджується з виїздом дитини, він може звернутися до суду, після чого надіслати рішення суду до адміністрації Держприкордонслужби з письмовим зверненням.
Привід: обґрунтовані підстави вважати, що виїзд за межі України може зашкодити інтересам та безпеці дитини. Що таке – обґрунтовані підстави, у кожному конкретному випадку вирішить суд. Тому, якщо ви вважаєте, що у вашій родині є такі обставини, насамперед потрібно звернутися до поліції або суду.
Необхідні документи:
заява (вказати прізвище, ім’я та по-батькові, повну адресу проживання, обов’язково обґрунтування підстав необхідності заборони);
нотаріальний бланк про непогодження виїзду;
копії документів, що підтверджують родинні зв’язки;
підтвердження обставин, викладених у заяві.
У такому випадку до адміністрації Держприкордонслужби надійде судове рішення про тимчасове обмеження дитини у праві виїзду за межі України. Далі інформацію про заборону виїзду внесуть до відповідних баз даних, ДПСУ буде вжито всіх заходів, передбачених законодавством, щодо недопущення її незаконного виїзду за межі України.
Законодавча база:
Уповноважені державні органи можуть надавати доручення про заборону виїзду з України осіб за пунктом 5 Порядку надання Державній прикордонній службі України та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабміну від 17 квітня 2013 року №280.
Чи може дитина, громадянин України, в’їхати в Україну за свідоцтвом про народження яке видане за кордоном? І що для цього потрібно?
Може.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.
Згідно із частиною шостою статті 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством – на дипломатичні представництва України.
Згідно зі статтею 2 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, які мають бути представлені на її території. Під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.
Так. Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду до України громадян України” передбачено, що громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд до України.
За статтею 2 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, кожна з договірних держав звільняє від легалізації документи, які мають бути представлені на її території.
Правила перетину за свідоцтвом, виданим за кордоном:
без будь-якого додаткового засвідчення, якщо документи складені на території держав, з якими Україна має дво- або багатосторонні договори про скасування легалізації;
за наявності консульської легалізації/проставлення апостилю, якщо вони складені на території держав, з якими Україна не має вищезазначених договорів.
Примітка: консульська легалізація здійснюється уповноваженим працівником Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України, Представництв Міністерства закордонних справ на території України або консульською посадовою особою закордонної дипломатичної установи України.
Грабовецький Даніїл,
студент 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи можливий виїзд за кордон по закордонному паспорту старого зразку (не біометричного)?
Питання щодо виїзду за кордон регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994. Відповідно до ст. 2 цього Закону, документом, що дає право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред’явлення, зокрема, паспорту громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до ст.3 цього Закону. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», п.1 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року N 719-V вказується, що паспорт – це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлюється Державною міграційною службою України, відповідно до п.п. 8 п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 360.
7 травня 2014 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову, якою передбачено запровадження біометричних закордонних паспортів в Україні з 1 січня 2015 року на заміну старих закордонних паспортів, які не мали безконтактного електронного носія.
Відтак, всі паспорти, видані до 1 січня 2015 року, вважаються закордонними паспортами старого зразку, при чому їх можна поділити на 3 зразки (ті, які видавались з 1994 року, ті які видавались з 1997 року та ті, які видавались з 2005 року по 2015 рік).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон» регулюються загальні питання щодо паспорта громадянина України для виїзду за кордон. П. 3 цієї Постанови було встановлено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлений та/або виданий на підставі документів, поданих до 1 січня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано. Отже, у випадку, якщо паспорт громадянина України для виїзду за кордон старого зразку є чинним на момент наміру перетину кордону України, то, відповідно до ст. 3 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» громадянин зможе його використати для перетину кордону на законних підставах.
У альтернативному випадку, якщо строк дії такого паспорту вичерпаний, то це не дає право громадянину перетинати кордон України. Натомість, пропуск громадянина за кордон може здійснюватися на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого продовжено. У зв’язку з військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану на усій території України, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України затвердив (постанову №170) «Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон», якою затверджено Тимчасовий порядок внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Цей порядок визначив процедуру внесення інформації про продовження стоку дії закордонного паспорта. Ця постанова набрала чинності з 1 березня 2022 р. та діє протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану. Відповідно до п. 18 Постанови, строк дії паспорта для виїзду за кордон продовжується на підставі заяви особи або її законного представника. Заява може бути подана до закінчення строку його дії, але не раніше ніж за два місяці до дати закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон. Строк дії паспорта для виїзду за кордон продовжується на п’ять років з дати подання заяви про продовження строку. У разі подання заяви про продовження строку до дати закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон строк його дії продовжується на п’ять років з дати, що настає за датою закінчення строку його дії.
Чи можливий виїзд дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок?
Відповідно до чинного законодавства, дитиною вважається особа, яка не досягла 18 років. Це випливає з положень Цивільного кодексу України, а саме, зі ч.1 ст. 34 а також з положень Конвенції про права дитини (ст.1), яка була ратифікованою Україною.
Українським законодавством передбачена можливість виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок. Питання щодо цього регулюються Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінетом Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57 та Порядком організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 10 листопада 2021 р. N 1167 (далі – Порядок).
Порядок організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок регламентує виїзд організованої групи дітей (двох і більше) віком від 7 до 18 років за кордон на оздоровлення та відпочинок за попередньо визначеними та затвердженими маршрутом і програмою перебування (п. 1 Порядку).
В свою чергу, дія цього Порядку не поширюється на виїзд дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок разом із батьками (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями), у туристичну подорож та з іншою метою (участь у міжнародних заходах, освітніх, культурних, спортивних програмах). У цьому випадку, діють загально встановлені правила виїзду дітей за кордон, що містяться у Законі України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Правилах перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 а також у Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.
Діяльність, пов’язану з організацією виїзду групи дітей, можуть провадити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій, підприємства, установи, організації, зокрема благодійні та громадські, за умови, що їх установчими документами передбачається провадження або сприяння діяльності з організації оздоровлення та відпочинку групи дітей за кордоном (п.2 Порядку). Ці підрозділи можна назвати Організатором такого виїзду.
В свою чергу, забезпечення організації оздоровлення та відпочинку дітей в сім’ї, що приймає дітей, або закладі (літній табір, санаторій, пансіонат тощо) здійснює сторона, що приймає дітей на оздоровлення та відпочинок, відповідно до договору про надання послуг з оздоровлення та відпочинку групи дітей, укладеного з організатором (п.3 Порядку). Такий договір укладається у відповідності до норм Цивільного законодавства України.
Координацію діяльності, пов’язаної з організацією виїзду групи дітей, і контроль за її провадженням здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій та Нацсоцслужба. Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України про Деякі питання Національної соціальної сервісної служби України від від 26 серпня 2020 р. № 783, Національна соціальна сервісна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей.
Оформлення виїзду групи дітей проводиться за наявності у кожної дитини паспорта громадянина України для виїзду за кордон (п.5 Порядку). Він оформлюється Державною міграційною службою у відповідності до положень про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затверджених Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року N 719-V.
Згода на виїзд групи дітей надається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання дітей (крім зон безпеки, прилеглих до району бойових дій, районів проведення антитерористичної операції, районів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим і м. Севастополя) та тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях). Нацсоцслужба надає згоду на виїзд груп дітей, до складу яких входять діти з різних регіонів України та діти із зон безпеки, прилеглих до району бойових дій, районів проведення антитерористичної операції, районів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим і м. Севастополя) та тимчасово окупованих територій в Донецькій та Луганській областях (п. 6 Порядку).
У зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на території України, виїзд груп дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок здійснюється за наявності згоди Нацсоцслужби (п. 6-1 Порядку). Органи, установи та організації незалежно від типу та форми власності, уповноважені здійснювати заходи з оздоровлення та відпочинку дітей у сім’ях та закладах держави, до якої такі діти запрошені (далі – сторона, що приймає дітей), подають до Нацсоцслужби:
• запрошення на оздоровлення та відпочинок дітей, складене мовою держави, до якої виїжджає група дітей, та його переклад українською мовою, засвідчений підписом перекладача. У запрошенні зазначається: держава, до якої діти запрошуються на оздоровлення та відпочинок; строк, на який виїжджає група дітей, із зазначенням дати їх повернення; кількість запрошених дітей; вік дітей; можливість прийняття дітей, які потребують допоміжних засобів реабілітації; умови фінансового забезпечення організації оздоровлення та відпочинку; умови проживання, харчування дітей та осіб, які супроводжують групу дітей; зобов’язання щодо страхування дітей та осіб, які супроводжують групу дітей; інформація про заклади, в яких планується розміщення дітей (адреса закладу), або список осіб або членів сімей, які прийматимуть дітей на оздоровлення та відпочинок з України, за формою згідно з додатком 8; гарантії забезпечення та захисту прав дитини під час перебування на оздоровленні та відпочинку за кордоном, а також повернення таких дітей та осіб, які їх супроводжують, до України;
• лист від центрального/місцевого органу виконавчої влади держави, до якої запрошуються діти на оздоровлення та відпочинок, в якому зазначається те, що сторона, що приймає дітей, уповноважена здійснювати організацію оздоровлення та відпочинку дітей з України в сім’ях та закладах за кордоном, надаються гарантії повернення дітей до України, та його переклад українською мовою, засвідчений підписом перекладача;
Нацсоцслужба, отримавши запрошення, визначає регіони, в яких діти найбільше потребують оздоровлення та відпочинку в період надзвичайного або воєнного стану в Україні (із урахуванням потреб регіонів, у тому числі, в яких ведуться активні бойові дії; які зазнали руйнувань внаслідок проведення бойових дій; деокуповані території; регіони, до яких евакуйовано дітей) та звертається з листом до обласних, Київської міської військових адміністрацій щодо формування групи дітей та підготовки пакета документів для їх виїзду за кордон на оздоровлення та відпочинок.
Обласні, Київська міська військові адміністрації формують групу дітей, призначають осіб, які супроводжують групу дітей, та подають до Нацсоцслужби для отримання згоди на виїзд дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок пакет наступних документів:
1) заяву батьків, завірену службою у справах дітей (може здійснюватися без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон дитини або свідоцтва про народження дитини);
2) погодження службою у справах дітей згоди законних представників кожної дитини на її виїзд за кордон на оздоровлення та відпочинок відповідно до переліку категорій дітей, визначених у підпунктах 2 – 5 пункту 6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57 (ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., N 65, ст. 2239);
3) копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон дитини або свідоцтва про народження дитини;
4) копію медичної довідки про стан здоров’я кожної дитини, яка виїжджає за кордон на відпочинок та оздоровлення, за формою, затвердженою МОЗ (у разі відсутності можливості її оформлення – письмова заява законного представника дитини, що підтверджує відсутність або наявність у дитини хвороб);
5) копію наказу структурного підрозділу обласної, Київської міської військової адміністрації, завданням якого є формування групи дітей та підготовка пакета документів для виїзду дітей за кордон, яким призначено керівника групи дітей / організатора та осіб, які супроводжують групу дітей, що є відповідальними за життя та здоров’я дітей під час перевезення та перебування дітей за кордоном. Кількість осіб, які супроводжують групу дітей, визначається з розрахунку одна особа на 15 дітей;
6) списки групи дітей, які виїжджають за кордон на оздоровлення та відпочинок, та осіб, які супроводжують групу дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок, за формою згідно з додатком 7.
Нацсоцслужба з моменту отримання пакета документів від обласних, Київської міської військових адміністрацій протягом 10 робочих днів здійснює розгляд поданих документів та надає згоду на виїзд організованої групи дітей за кордон.
У разі невідповідності документів, поданих обласною, Київською міською військовою адміністрацією або стороною, що приймає дітей, визначеним вимогам Нацсоцслужба має право повернути пакет документів на доопрацювання.
Також, відповідно до п. 6-3 Порядку, на період введення на території України надзвичайного або воєнного стану оздоровлення та відпочинок дітей забезпечується відповідно до пунктів 1, 4, 13 – 15, 17, 18 (крім абзаців четвертого і п’ятого), 19, 22, 23 цього Порядку.
Оздоровлення та відпочинок за кордоном дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, у сім’ях забороняється (допускається оздоровлення та відпочинок таких дітей виключно у складі організованих груп у закладах).
Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які були евакуйовані з України, можуть забезпечуватися послугами з оздоровлення та відпочинку у складі організованих груп виключно на території держави, в якій вони перебувають.
У разі надходження від іншої держави офіційного запрошення на оздоровлення та відпочинок групи дітей Нацсоцслужба доручає структурним підрозділам з питань соціального захисту населення підбір дітей та підготовку документів, визначених пунктами 8 і 9 цього Порядку (п. 7 Порядку).
Стосовно саме документів, які потребуються для організації виїзду дітей за кордон на відпочинок, то вони закріплені у п. 8 і п.9 цього Порядку.
Пакет документів для отримання згоди структурних підрозділів з питань соціального захисту населення або Нацсоцслужби на виїзд групи дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок подається в паперовому вигляді. Вони розглядаються протягом десяти робочих днів із дати надходження документів до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення або Нацсоцслужби (п. 10 Порядку). За результатами розгляду поданих документів організатору надається згода на виїзд групи дітей або вмотивована відмова.
Для супроводження групи дітей призначається керівник групи дітей. Ним може бути призначено особу, якій виповнилося 25 років, яка має професійно-кваліфікаційну підготовку за спеціальністю “педагог” або за спеціальністю, що передбачає роботу з дітьми, та не менше ніж три роки досвіду роботи з дітьми або досвід супроводження груп дітей. При цьому, кількість осіб, які супроводжують групу дітей, визначається з розрахунку одна супроводжуюча особа на 15 дітей, а у випадку, якщо перевезення відбувається повітряним шляхом, кількість осіб, які супроводжують групу дітей, визначається з розрахунку одна така особа на 25 дітей. Сторона, що приймає дітей, забезпечує їх супроводження з аеропорту до місця перебування відповідно до правил перевезення дітей в держави перебування. Організатор або сторона, що приймає дітей, зобов’язані на весь період оздоровлення та відпочинку групи дітей забезпечити їх супроводом перекладача із знанням мови держави перебування, відповідно до п. 12 Порядку.
Під час передачі дитини керівником групи дітей або особою, яка супроводжує дітей, особі або члену сім’ї, яка приймає дітей на оздоровлення та відпочинок, уповноваженій особі закладу оздоровлення та відпочинку, де дитина перебуватиме на оздоровленні та відпочинку, складається акт про передачу дитини за формою згідно з додатком 5, що закріплений цієїю Постановою про Порядок організації виїзду дітей за кордон на оздоровлення та відпочинок. Після закінчення строку оздоровлення та відпочинку дитини складається акт про передачу дитини особою або членом сім’ї, яка приймала дітей на оздоровлення та відпочинок, уповноваженою особою закладу оздоровлення та відпочинку керівнику групи дітей або особі, яка супроводжує групу дітей, за формою згідно з додатком 6. Копії актів про передачу дитини надсилається організатором за допомогою засобів електронного зв’язку до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або Нацсоцслужби не пізніше ніж за два календарних дні після передачі дитини (п. 13 Порядку).
У разі направлення дітей на оздоровлення та відпочинок до сім’ї керівник групи дітей або особа, яка супроводжує групу дітей, зобов’язані проводити періодичний моніторинг умов перебування дітей у кожній сім’ї, про що складається звіт, який подається органу, що надав згоду на виїзд групи дітей, не пізніше ніж через п’ять календарних днів після їх повернення в Україну. Зазначений моніторинг проводиться керівником групи дітей або особою, яка супроводжує групу дітей, з використанням засобів електронної комунікації один раз на три календарних дні та шляхом відвідування сім’ї, в якій дитина перебуває, не менше одного разу протягом строку оздоровлення та відпочинку (п. 14 Порядку).
Під час виїзду з України групи дітей здійснюється прикордонний контроль з пред’явленням таких документів:
• згоди структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або Нацсоцслужби на виїзд групи дітей;
• списку групи дітей та осіб, які їх супроводжують;
• паспортів громадянина України для виїзду за кордон;
• згоди обох батьків дитини (опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів) на її виїзд за кордон або згоди одного з батьків, справжність підписів на яких засвідчено нотаріально, у випадках та за умови наявності документів, передбачених підпунктами 2 – 4 пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57, а також копії зазначених документів, що завіряються організатором;
• згоди на виїзд за кордон на оздоровлення та відпочинок, наданої керівником закладу охорони здоров’я, освіти або іншого закладу, в якому проживають (перебувають) діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, справжність підписів на якій засвідчено нотаріально.
Службова особа Держприкордонслужби після закінчення перевірки у групи дітей та осіб, які їх супроводжують, документів на право в’їзду в Україну або виїзду з України проставляє на списку штампи з відмітками “Виїзд” або “В’їзд”, а також “Державний кордон перетнули” та зазначає загальну чисельність осіб, які виїхали та повернулися, зокрема осіб, що супроводжують групу дітей (п. 16 Порядку).
При цьому, Нацсоцслужба або структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть відмовити організатору у наданні згоди на організацію оздоровлення та відпочинку групи дітей за кордоном у наступних випадках (п.20 Порядку):
• подання документів для отримання згоди на організацію оздоровлення та відпочинку групи дітей за кордоном із порушенням строків, установлених пунктами 8 і 9 цього Порядку;
• подання неповного комплекта документів та/або документів, що містять недостовірні відомості, зокрема недостовірний переклад українською мовою;
• порушення вимог щодо оформлення договору, визначених підпунктом 1 пункту 8 цього Порядку;
• виїзду групи дітей на запрошення сторони, що приймає дітей, або за направленням організатора, що не забезпечили повернення дитини в Україну, яка входила до складу попередньої групи дітей, порушили строки повернення дитини, яка залишилася за кордоном без поважних причин;
• порушення стороною, що приймає дітей, або організатором вимог цього Порядку під час виїзду та перебування групи дітей за кордоном у попередні роки;
• надходження скарг і повідомлень про неналежне виконання умов договорів;
• наявності письмово підтверджених повідомлень та скарг дітей щодо порушення їх прав та законних інтересів під час попереднього перебування на оздоровленні та відпочинку;
• подання недостовірної інформації про стан здоров’я осіб, які супроводжують групу дітей;
• порушення вимог цього Порядку
Усі необхідні документи для організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення, викладені у додатках до цього Порядку.
Джемілєв Артем,
студент 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Який порядок виїзду водіїв з гуманітарною допомогою
Під час воєнного стану дозволено перетин кордону водіями, які перевозять медичні вантажі, вантажі гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, а також населення України, за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Рішення про виїзд за межі України водіїв приймається Мінінфраструктурою або військовими адміністраціями, за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах будь-якого з таких органів, підприємств, організацій, установ
Хто може скористатися для виїзду за кордон системою “Шлях”?
• Водії, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
• Водії, які перевозять медичні вантажі, гуманітарну допомогу автомобільними транспортними засобами за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення.
Це обґрунтування має міститися у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
• військових, правоохоронних органів;
• військових адміністрацій;
• медичних закладів;
• відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Куди звертатися?
Відповідні звернення подаються до Мінінфраструктури або до обласних військових адміністрацій, після чого дані водіїв внесуть у систему та погоджуватимуть у Держприкордонслужбі.
Для отримання такого дозволу необхідно звернутися з листом до відповідної обласної військової адміністрації на електронну адресу.
Право звернення мають будь-які з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
• військові, правоохоронні органи;
• військові адміністрації;
• медичні заклади;
• відправники чи отримувачі гуманітарної допомоги (за поданням районної військової адміністрації).
При складанні пропозицій щодо виїзду водіїв за межі України рекомендуємо отримувати від них відповідну згоду на обробку персональних даних.
За результатами опрацювання звернень відповідна обласна державна адміністрація приймає рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, вносить відомості до інформаційної системи “Шлях”, адміністратором якої є Укртрансбезпека, а також надсилає лист до Державної прикордонної служби України.
Вона, в свою чергу, приймає рішення щодо пропуску водія за межі кордону України на підставі витягу з розпорядження відповідної ОВА про надання дозволу на виїзд (у паперовому або електронному вигляді) та наявності відповідних відомостей в інформаційній системі “Шлях”, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Строки дозволу
Дозвіл на перебування за кордоном надається не більше ніж на 30 днів.
Правове підґрунтя застосування.
26 травня 2022 року набрала чинності постанова Кабміну від 20.05.2022 № 615 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 3 березня 2022 р. № 194”, якою змінено порядок і умови прийняття рішення обласною військовою адміністрацією «Про виїзд за межі України водіїв».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», отримувачі гуманітарної допомоги – такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабміном порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, що визначені пунктами «а»-«ґ» цієї статті Закону.
Зеленський Даніїл,
студент 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи можливий виїзд чоловіка, який тимчасово непридатний до військової служби?
Дозволено виїзд за межі України за умови наявності документів, що підтверджують його таке право. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в ст.23 визначає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або, відповідно до висновку військово-лікарської комісії, тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Необхідні документи:
• закордонний паспорт;
• військовий квиток (тимчасове посвідчення військовозобов’язаного), у якому є результати висновку військово-лікарської комісії;
• висновок військово-лікарської комісії про визнання тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців.
У воєнний час відстрочка від призову за станом здоров’я може надаватися призовникам на строк до 2 місяців. За медичними показаннями вона може бути продовжена.
Саме на термін до 2-х місяців тимчасово непридатні чоловіки можуть залишати Україну.
Для представників, наприклад МВС, СБУ є свої накази, які передбачають порядок визнання непридатними до військової служби. У таких осіб може бути довідка ВЛК, де теж зазначено про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров’я.
Оцінити стан придатності може тільки військово-лікарська комісія, яка діє при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Кобзар Ілона,
студентка 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи можуть звільнити у воєнний час?
На початку війни, 15 березня 2022 року, було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який врегулював низку питань трудового характеру в нових умовах. Після цього було ще кілька змін, але, загалом, підстави та процедури припинення трудових відносин під час воєнного стану істотно не змінювалися.
Як і раніше, найбільш поширеними підставами для звільнення працівників залишаються: звільнення з ініціативи працівника, звільнення за угодою сторін та звільнення з ініціативи роботодавця у формі скорочення чисельності або штату працівників.
Роботодавець та працівник можуть припинити трудові відносини за угодою сторін в будь-який час.
Наразі законодавство не містить обмежень чи заборон щодо звільнення під час воєнного стану працівників з ініціативи роботодавця. На практиці звільнення з ініціативи роботодавця у формі скорочення чисельності або штату працівників залишається найбільш поширеною серед підстав для звільнення з ініціативи роботодавця.
Законодавством передбачена заборона звільнення певних категорій працівників з ініціативи роботодавця, включаючи у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників.
Така заборона стосується:
• вагітних жінок;
• жінок з дітьми віком до трьох років (до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляну) та одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. Ця гарантія також поширюється на батьків, які виховують дітей без матері, а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів;
• працівників, які обиралися до складу профспілкових органів компанії протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (з певними винятками);
• молодих працівників, яким надавалось перше робоче місце, у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, чинне законодавство не містить заборон щодо звільнення працівника в період воєнного стану.
Колосова Анна,
студентка 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи мобілізують людей з інвалідністю ІІІ групи?
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:
• військовозобов’язані, які в установленому порядку визнані особами з інвалідністю;
• військовозобов’язані, які відповідно до висновку військово-лікарської комісії, тимчасово непридатні до військової служби станом здоров’я на строк до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Мобілізації не підлягають усі люди з інвалідністю незалежно від групи. Наразі усім людям з інвалідністю дозволено виїзд із України в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», людина з інвалідністю може бути призвана на військову службу тільки за її згодою і тільки за місцем проживання.
Якщо особі з інвалідністю ІІІ групи надійде повістка, потрібно прийти до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначений час та мати з собою документи, які підтверджуватимуть інвалідність.
Отже, людина з інвалідністю може бути призвана на військову службу тільки за її згодою і тільки за місцем проживання.
Таким чином, чоловіки, що мають інвалідність будь-якої групи, мають право залишати територію України під час дії воєнного стану. Для цього потрібно надати документи, що підтверджують інвалідність.
Чи можуть видати повістку в Дії?
В інформаційному просторі почала поширюватись інформація про те, що скоро через застосунок «Дія» українці будуть отримувати повістки, а саме, що відповідну функцію розробляє Міністерство цифрової трансформації України.
На сьогоднішній день додаток «Дія» не має відповідного функціоналу. Чинне в Україні законодавство не передбачає можливості вручення повістки через застосунок «Дія».
Як запевняє Міністерство цифрової трансформації, такий функціонал програми Дія не розробляється. При цьому слід розуміти, що в умовах мобілізації та воєнного стану законодавство може бути швидко змінено.
Корж Олеся,
студентка 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи законна видача повістки на блок-посту?
Законом не встановлено чіткого місця, в якому українцю можуть вручити повістку. Тож, це може бути як на блок-посту, так і будь-де на вулиці. Тож, такі дії уповноважених осіб, а саме видача повістки на блокпості абсолютно законні та не можуть бути оскаржені. Уповноваженою особою взагалі вважається не тільки співробітник ТЦКСП, а також керівники підприємств/установ/організацій, зокрема закладів освіти, фізичні особи-підприємці, управителі багатоквартирних будинків.
Крилова Анна,
студентка 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Як впливає на виїзд чоловіків борги по аліментам?
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Перелік таких обмежень встановлюється Законом України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”.
Тож, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, – до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (пункт 5 частини 1 статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”).
Порядок встановлення тимчасового обмеження боржника зі сплати аліментів у праві виїзду за межі України:
Статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження” випадках – на приватних виконавців. Введенням змін до законодавства у сфері аліментних зобов’язань спрощено порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Відповідно до абзацу 1 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України – до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. В окремих випадках, якщо дитина хворіє, така постанова виноситься за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.
Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування до боржника тимчасових обмежень обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Якщо дії виконавця не були оскаржені, постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України в автоматизованому порядку направляється до Державної прикордонної служби України для виконання. Боржник включається до відповідного списку та перебуває на особистому контролі в Державній прикордонній службі України, яка встановлює обмеження на перетин кордону України вказаною особою.
Для того щоб дізнатися чи існує обмеження у праві виїзду за кордон за несплату аліментів, треба перейти на веб-сайт Єдиного реєстру боржників (erb.minjust.gov.ua) та знайти інформацію щодо внесення відомостей, як боржника в категорії стягнення – стягнення аліментів, або звернутися безпосередньо до виконавця з метою отримання інформації.
У випадку виконання боржником своїх зобов’язань, в тому числі у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі, ця особа знімається з контролю Державною прикордонною службою України на підставі постанови державного виконавця про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України. Одночасно з винесенням такої постанови відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників автоматично виключаються.
Курульова Юлія,
студентка 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи може громадян України, який досяг 16-ти річного віку самостійно виїхати за кордон?
Згідно зі статтею 313 Цивільного кодексу України особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Тобто після досягнення відповідного віку непотрібно просити дозволу другого з батьків, щоб виїхати з дитиною за кордон.
Відповідно до зазначеного Порядку виїзд осіб, які досягли 16-річного віку здійснюється на підставі:
– паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
– дипломатичного паспорта;
– службового паспорта;
– проїзного документа дитини, який видається дітям у віці до 18 років, або якщо вони вписані в закордонний паспорт одного з батьків – на підставі закордонного паспорту одного з батьків та у його супроводі.
Дітям, які подорожують без супроводу батьків, або якщо їм уже виповнилось 16 років, необхідно мати окремий проїзний документ.
Самостійно, без супроводу і письмової згоди батьків, дитина може виїжджати за межі України з 16 років. Але в різних країнах законодавство відрізняється і це може давати певні обмеження.
До прикладу, якщо діти віком 16-18 років приїхали до Польщі без батьків чи законних опікунів, вони вважатимуться там дітьми без нагляду. Вони мають право подорожувати країною лише із законними представниками. За польськими законодавчими нормами, їх можуть помістити у заклади для тимчасового перебування, поки їх не заберуть законні представники – батько, мати або інша людина, яка уповноважена ними нотаріально.
Дитина може їхати за кордон не обов’язково у супроводі батьків, вони можуть оформити доручення на іншу людину, яка поїде разом з підлітком.
З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України багатьом нашим співвітчизникам довелося покинути свої домівки. Дехто задля безпеки та здорового розвитку своєї дитини вважає за потрібне тимчасово залишити Батьківщину і знайти прихисток за кордоном. Однак під час воєнного стану діють особливі правила перетину державного кордону, які за своєю суттю покликані спростити виїзд за кордон людям, які тікають від війни.
Якщо дитина досягла 16 років, то вона перетинає кордон за правилами дорослої людини. Їй непотрібні ні дозволи, ні супроводи. Вона може виїхати з України самостійно. Це правило діє як під час воєнного стану, так і в звичайний період.
Маліновська Кристина,
студентка 4-го курсу
факультету «Економіки і права»
спеціальності 081 «Право»
Чи можливий виїзд чоловіків – військовослужбовців, які їдуть на лікування внаслідок поранень на війні?
Посилаючись на статтю 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану. У період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України. Порядок надання військовослужбовцям медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації у медичних закладах за межами України і проведення оплати послуг з надання такої медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони.
Також відповідно до п.20 Постанови Кабінету Міністрів «Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон» Порядок надання військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації в іноземних закладах охорони здоров’я визначається законодавством держав, в яких вони перебувають на лікуванні.
Виїзд осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності:
1) паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності – документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону);
2) висновку про необхідність направлення особи на лікування за кордон;
3) листа МОЗ про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.